Спочатку одягнемося модно,
сядемо, як нормальні люди,
у білий лімузин,
а потім вже вирішимо...що робити далі!!!
В одному з кам'яних будинків містечка Вінчі...
Я вкраду тебе,
Ніжна мишко...
І ти будеш нарешті щаслива!
Разом будем у травах лежати,
В небі будем зірки рахувати:)
YOU GOTTA LOVE IT... Вона - Вулиця, Темінь,Бруківка, Підошва, Шнурівка,Вона Тінь, вона Постать,Рапіра, Вендета, Уява,Музика,Шиза, Наркота, Мобілка,Кар'єра, Цигарка,Поезія, Кава,Душа,Планета,Запальничка, Барсетка, Пряжка, Бульварна Газета, Альфа, Омега, Оаза,Творчість, Фляжка,Soledad, Суєта,Готика, Балюстрада,Курва, Монета, Кишеня,У тій же кишені Дірка,Еспаньолка, Бритва,Дорога, Зима, Автострада,Вона - Міміка, Мить, Мігрень,Вечеря, Зірка,Мімоза,Лань, Анаконда,Повія, Черниця, Джоконда...
ВСЕ ЦЕ ВОНА-КАРМА!
МІСТО БОЖЕВІЛЬНЕ...
Місто божевільне. місто провокує, місто зваблює, місто інтригує, місто тримає у лабетах. рок-н-рольне місто з ароматами кави, необлаштованими зупинками та довгими вулицями.
Світає. за вікном плине одноманітний пейзаж із високих кущів бузку, що вже вкрився бурими плямами суцвіть квітів. поїзд погойдується на рейках та намагається заколисати.Закрутити у вирі згадок, напівсну.
ЖИТИ.ЖИТИ ЩЕ, щоб іще повернутися у це місто. ЖИТИ, щоб відкрити нові міста.Жити, щоб дізнатися, що чекає за мить. щоб всміхнутися незнайомцям, що виглянуть з-за рогу назустріч.
Довго чекаєш якогось емоційного сплеску.А він навалиться неочікувано, ніби хотів захопити зненацька. може, йому це вже вдалося?
Темрява. Ніч. Велика смута.
Ти народився.
Це вже круто.
Навпомацки повзли до двадцяти.
Брехня про світло, помилка про зорі,
Що мали нас вести без втрати крові.
Мінлива ціль – орієнтир,
Місяця два йдеш до мети.
А потім вся команда у запої.
Розчарування? Зрада? Прокляли богів?
Чи, може, Захід був все ж не туди?
І взагалі, чи ми були на кораблі?
Вдивлятись в темряву.
Крізь зуби: «суїцид не вихід»…
«Он там я бачив світло» -
Бреше стерновий…
До сліз напружуємо зір.
Один читав молитву стиха…
Від щастя я тоді був ледь живий.
________________________________________
Мрієш про спокій – ввижається біль;
Прагнеш до слави – виходить екзиль;
Вигляд тверезий – у мозку дурман;
Пишеш поему – закінчиш роман.
Звикнеш до осені – прийде зима;
Волю оспівуєш – кличе тюрма;
Квітнеш у мирі – гниєш у війні;
Навіть у натовпі ти в однині.
_______________________________________
Хочеш бути моїм натхненцем?..
Повисмикуй із серця рядки,
Подаруй мені свій Освенцим,
Повизбируй з калюжі зірки.
Хочеш бачити сни кольорові?..
То купи собі калейдоскоп,
Не зациклюйсь на гарному слові,
Вмій сказати поезії: "Стоп!”
Хочеш стати моїм ідеалом?..
Вмій метати словесні ножі,
Уколи недоступності жалом
І святкуй перемогу душі!
_________________________________________
Не вмри!
Не плач, бо сонце передумає світити
Бо я втоплюся у твоїх гірких сльозах
Лиш ти не вмри, бо я поріжу вени
Без тебе існування - не життя.
Що хочеш забери,аби лиш жити
Мою розбиту душу,серце,кров
Я все віддам,але ти знову дихай
Можеш забрати навіть найдорожче - сон
Сяду до тебе в човен й попливемо
Будемо втрьох - ти, я й отруйна смерть
Не буде шторму серед моря-лева
Бо де наше кохання - буря вщент
Та краще ти живи й я буду жити
В твоє холодне тіло дам укол
Укол буде з мого тепла і з крові,
Тоді ти виживеш й згадаєш це, як сон!
___________________________________________
Співали півні вдалині,
Згасали зорі,
А ми лежали на рядні
В старій коморі.
Кусали шию остюки,
Ломило спину,
А батько гнув нам матюки
Десь коло тину,
І по леваді з рогачем
Ходила мати,
Й дитина сходила плачем
У нетрях хати.
А в нас - свій клопіт,
шепіт,
піт,
Цілунків - триста!
...І колихався твій живіт,
Як діжка тіста)))
| |
|
|
